Віталій з родиною виїхав у Запоріжжя після того, як у їх дім поцілив снаряд
Мені 46 років, я мешканець села Преображенка Пологівського району. Наразі ми проживаємо в Запоріжжі. В мене сім’я є. Я до війни працював на себе.
24 лютого я був удома. Це був, звісно, шок - дуже неприємно. Зараз шокує, що друзі гинуть.
За ці місяці найтяжчим було те, що нам будинок пошкодило. Коли прилетів снаряд, я в лікарні був, а дружина з дитиною в будинку. Слава Богу, живі залишилися.
Довелося переїжджати, вивозити речі з дому. У нас є автівка своя. Ми вантажили речі, потихеньку переносили. Переїхали до Запоріжжя, бо це було для нас найбільш підходяще місто. Усіх домашніх тварин забрали: і собачок, і котів. Зараз в Преображенці світла немає, газу теж.
Війна – це загалом психологічні проблеми. До того ж ми не вдома зараз і невідомо, коли це все скінчиться, яким буде наше майбутнє.
