Найважче переживання для Оксани Сергіївни – страх за життя дитини. Постійні обстріли не давали спокійно жити місцевому населенню. Через кордони та проблеми з транспортом неможливо побачитися з родичами, які живуть поруч. Вона мріє про мир та нормальне життя.
.png "«До цих пір трусимось, як бомби вибухають»")
.png "Імена")
