Галина – з Житомира. Вона згадує перші дні вторгнення. Жах після удару ворога по школі. 20 хвилин, які вона витратила на те, щоб зібрати речі та поїхати закордон. Тривалий шлях Польщею та Німеччиною привів до Мілана. Там Галина провела півтора місяці. Жила у закинутому селі, відчувала себе нікому непотрібною. І вже на Великдень повернулася до України. Відтоді Галина волонтерить, допомагає фронту, плете сітки і мріє про мир в країні.