Ганна згадує, що попри початок вторгнення, пішла на роботу у лікарню. І найстрашнішим моментом тих днів став вибух зовсім неподалік будівлі. В лікарні повибивало вікна, двері. Загинули люди, що жили у будинках, куди і стався приліт.

Ганна пам'ятає день, коли почала допомагати плести сітки, – 28 лютого. З тих пір вона вже три роки займається цією волонтерською справою. І цей термін змушує жінку відчувати жах – адже весь цей час гинуть люди.