Місяць я жила під обстрілами в Кремінній.  Щовечора молилась, бо не знала, чи прокинусь зранку. Мої діти спали в одязі, донька відмовлялась їсти. У підвалі було дуже холодно, тож діти почали хворіти.

Я зрозуміла, що треба рятуватись, і ми виїхали. З собою взяли лише дві торбини.

Я за освітою психолог. Завдяки власній спеціалізації мені вдається триматись морально. Я не знаю, що з моїм будинком. Сподіваюсь, що колись зможу повернутись.