Війна почалася раптово. Усе навколо стало страшним і небезпечним. Я почула вибухи, дуже злякалась. Магазини закрилися, вулиці спорожніли. Я боялася виходити на вулицю, залишалася вдома. Росіяни окупували село. Страх не відпускав мене ні на хвилину. Потім я вирішила виїхати, бо стало надто небезпечно. Мене вивіз сусід на машині. Дорога була важкою. Постійно стріляли, вибухали бомби.

Іноді здавалося, що загинути можна будь-якої миті. Снаряди прилітали зовсім поряд. 

Зараз я чекаю миру і мрію повернутися на Херсонщину. Дуже хочу, аби війна закінчилась. Мої сини захищають країну. Я чекаю їх додому живими.