Війна увірвалася раптово. Я прокинулася від вибухів, побачила росіян. Було страшно навіть виглянути з вікна. Окупанти шукали тих, хто служив в зоні АТО. Мій чоловік якраз був військовим. Магазини закрилися наступного дня, знайти їжу стало майже неможливо. Продукти мені давала подруга, у якої був власний магазин. Воду відключили, світла також не було.

Ми з чоловіком вирішила виїжджати, бо росіяни катували чоловіків. Вийшло з другої спроби, бо перший раз нас обстріляли. 

Зараз я з трьома дітьми живу в Кіровоградській області. Чоловік захищає країну. Наш будинок поки цілий. Я сподіваюсь, що ми обов’язково повернемось додому.