Либань Іван

Харківський ліцей № 170, 9 клас

Надихнув вчитель української мови та літератури Завадська Лариса Михайлівна

«Чому бути українцем – це моя суперсила?»

Борітеся – поборете, Вам Бог помогає!

За вас правда, за вас сила і воля святая!

Т. Г. Шевченко

У чому моя суперсила? У тому, що я УКРАЇНЕЦЬ! Мені пощастило, що народився в державі зі славною історією, багатою культурою, наймилозвучнішою солов’їною мовою у світі, багатоманітною, мальовничою природою і, найголовніше, у країні незламних людей!

Захоплююсь нашим українським народом, який став для всього світу символом незламності, мужності, стійкості. У такий страшний час, коли війна охопила всю мою країну, прийшла в кожну хату, родину, принесла стільки біди, ми, українці, не схилили свої голови, не зламалися, не підкорилися. А знаєте чому? Бо для нас воля – це святе!

Настільки сильне прагнення свободи – у житті, рішеннях, діях, думках, слові, що воно розкриває сміливість, самоорганізацію, швидкість, жертовність, – і все це є справжньою суперсилою. Спочатку було страшно, потім нестерпно боляче, а зараз усі ми жадаємо тільки одного – Перемоги, Правди, Миру на нашій любій Україні!

Вивчаючи історію свого народу, я осмислив, що протягом багатьох століть, українці змушені були боротися за свою свободу, незалежність, волю; захищати культуру, мову, традиції та ідентичність. Але український народ ніколи не здавався, а навпаки, з якоюсь неймовірною силою, продовжував боротися, відроджуватися та зберігати свою історію та національну свідомість. Наші нащадки змогли впродовж століть зберігати незалежність безперервною. Тепер ми всі об’єднані цим єдиним відчуттям. Ніколи свободу не випустимо з наших рук. Наразі це усвідомив весь світ, що ми – це хоробра та міцна нація! Усі цивілізовані країни захоплюються нашим вільним, незламним духом.

Відтак я збагнув, що ще за часів життя Т. Г. Шевченка мій народ боровся за свою свободу й незалежність. Відомий поет, як і ми зараз, хотів бачити Україну вільною та щасливою. Це були інші часи, та минув час, а наші цілі не стали іншими. Українців просто неможливо перетворити на рабів, зламати їхню волю. Я все частіше почав вслуховуватися в рядки віршів видатного поета:

Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте і вражою злою кров’ю Волю окропіте!

На початку війни часто запитував себе: «За що нашому народові випало таке важке випробування?» Зараз усвідомлюю, що правильно поставити питання «не за що?», а «чому?». Бо тільки такий мужній народ, як ми, може подолати це «зло та темряву». Адже сили добра завжди сильніші за сили зла! Навколо нашої перемоги об’єдналися правда, любов, честь, гідність нашого незламного народу.

Нещодавно під час виступу іноземного кореспондента на телебаченні я почув вислів: «Тільки українська армія здатна знищити «московию», жодна армія світу не змогла б протистояти збройній агресії нападників, опинившись на місці України, враховуючи нерівність сил в техніці та кількості людей. Україна ж змогла показати свою неймовірну міць, силу духа, хоробрість та високий військовий потенціал, іноді стримуючи ворога на полі бою «голими руками». І я тоді сам собі сказав: «Дух боротьби за правду – у генах мого незламного народу!»