Антон пережив блокаду міста і, незважаючи на небезпеку для свого життя, допомагав рятувати життя інших маріупольців. У той страшний період багато людей згуртувалися: хтось привозив воду, хтось шукав їжу. Після трьох днів голоду для Антона суп із курячих шийок виявився найсмачнішим. Але також доводилося бачити багато смертей. Маріуполь щодня був під щільним вогнем артилерії та авіабомб.