Ми 8 місяців жили в окупації в Херсоні. Не витримавши постійні обстріли міст, виїхали з дитиною 21 березня 2023 року в м. Славутич, Київської області. Дитина дуже тяжко перенесла окупацію, обстріли постійні. Майже рік практично не виходила з дому на вулицю через загрозу подання осколками. Переїзд теж важко перенесла. Адаптацію син проходив психологом. Навчання онлайн теж не пішло на користь: звикання до гаджету, погіршився зір.     

Найстрашніше було під час окупації. Коли тобі погрожують, що заберуть дитину... Кожного дня страх за життя дитини під постійними обстрілами.

Наш дім знаходиться в зоні затоплення в м. Херсоні. Досі мої батьки знаходяться на тимчасово окупованій території. Дитина дуже тяжко переносить розлуку з бабусею та дідусем.    

У період окупації та після звільнення в  Херсоні спостерігалась гуманітарна криза. Продуктів харчування та медикаментів майже не було. А ті, що були, не дуже гарної якості та за високою ціною.  

У Херсоні лишилися осколки від снарядів, які неодноразово залітали у вікна та розбивали їх.       Дитина була свідком влучання снаряда в дім навпроти. Неодноразово бачила, як осколки потрапляли в наші вікна. Син наступив ніжкою на ще розпечений осколок…