У мене загинув чоловік, батько моїх двох неповнолітніх дітей. Шокує втрата рідної людини, страх за дітей, втрати інших людей, горе матері, просто сам факт війни неспровокованої і агресивної проти мирного населення.

На початку повномасштабного вторгнення, коли точилися бої за Київську область, у нас не було хліба… Відтоді хліб - це улюблена їжа дітей.

Діти чули звуки боїв у лютому-квітні 2022 року. І вибухи під час ракетних атак по Київській області. Відтак, по сьогодні вибухи їх дуже травмували, і також - похорон тата…

На згадку залишився годинник чоловіка, у якому розбитий циферблат: з ним він загинув.