Війна завдала багато збитків та горя мирним жителям. Діти Любові Василівни роз'їхалися, племінник загинув на роботі, онука почала заїкатися.
«Коли стріляли, земля під ногами тремтіла, така вібрація, аж біль у ногах був», – розповідає жінка. Сильні вибухи і постріли жахали людей, половину будинків було розбито.
Селище знаходиться біля лінії розмежування, і людей не пускають навіть на цвинтар. Жінка мріє якось прокинутися і щоб не було більше пострілів.
.png "«Я не хотіла жити в окупації»")
.png "«Снаряд розірвався біля мене»")
.png "Імена")
