Валентина Іванівна розповідає, як тікала від снарядів. Війна позбавила спокою мирне населення. Побиті будинки, доводилося ховатися в підвалах від обстрілів. Жінка знайшла собі розраду під час бомбардування – вишивала бісером ікони, й з такою молитовною підтримкою страх відступав. Вона мріє про мирне життя, щоб не було війни.
.png "«Магазини були порожні, бо люди все розгрібали»")
.png "«Не було нічого, ми на багатті варили їсти»")
