Павло Іванович згадує молодість, як служив у флоті, потім переїхав до Світлодарська. Тут одружився, тепер у нього є син, невістка та двоє онуків, які перебувають у Києві.

Чоловіка ледь не покалічив гарячий уламок, сам плоскогубцями його витягував.

У нього багато друзів у Вуглегірську та Горлівці, але поїхати туди сьогодні не може.

Був період, коли доводилося голодувати, тому він дуже вдячний Рінату Ахметову за допомогу.