Катерина Василівна готувалася вийти на пенсію та займатися теплицями, з яких родина жила. В будинку та у дворі робили ремонт, була надія, стабільність. Але через сім років війни сім’ї доводиться виживати у буквальному значенні слова.

Стрільба була жахлива, і у жінки віднімало ноги, з’явився високий тиск. Чоловік переніс інфаркт. Сховатися не було куди, бо підвалу у них немає.

Найбільша мрія – щоб закінчилася війна і не доводилося здригатися від кожного шелесту.

Коли стрільба припинилися, я ще вісім місяців спала в одязі