Я сама з Херсонської області. Мені 62 роки. Зараз мій район в окупації. Мої двоє дітей живуть у Дніпропетровській області, і ми з чоловіком сюди переїхали.

У нас був свій транспорт. Коли росіяни танками зайшли до нас на територію, ми вирішили виїхати. Кинули все і поїхали, все залишили на окупованій території. Зараз знімаємо квартиру і живемо ближче до дітей.

Було житло, була машина, був дім і в домі все, а зараз – незрозуміло, де ми і що буде далі. Все, що наживали, кинули, і поїхали в нікуди. Це шокувало.

Зараз нашим землякам дуже важко виїхати, і кошти треба, щоб перевізник перевіз. Не всі виїжджають, бо у людей немає грошей.

Ми пропрацювали все життя педагогами, пенсія у нас мінімальна.  Отримували допомогу від Фонду Ріната Ахметова. По дві тисячі одержуємо.

Як наші б’ють ворогів, то і на душі легше. Як відступають орки, також приємно. Віримо в перемогу, а коли вона буде - хто його знає.