Після початку війни місто почали обстрілювати. Я сиділа весь час в підвалі. Неможливо було вийти на вулицю. Мій будинок зруйнували росіяни. Коли прилетіло, я з дитиною була в укритті. Була шокована, бо все сипалось на голову. Взагалі у місті було багато влучать у житлові будівлі. 

Я виїхала з Лисичанська до Черкаської області. Важко виживати без допомоги. Дитина навчається, життя продовжується. Я чекаю тільки миру. Зараз хочеться спокою.