Найбільше Дар’я хвилювалась за дітей: що їх життю загрожуватиме небезпека, або не буде харчів.
Мені 33 роки, я жила в Запоріжжі. Ми з чоловіком і дітьми перший тиждень війни просиділи у ванній кімнаті - було дуже страшно. Потім я прочитала, що захопили Енергодар та атомну станцію. Я ледь не збожеволіла від таких новин, і ми поїхали до родичів у Дніпропетровську область. В той час нам було дуже страшно від невідомості і тривоги за безпеку дітей. Але тепер ми розумаємо, що найстрашніше почалось вже пізніше, коли Запоріжжя почали цілеспрямовано обстрілювати.
Про те, що почалась війна, мені розповіла невістка. Нам говорили про можливість нападу, але я не думала, що в наш час таке станеться. Чоловік працював у будівельній компанії. Вони саме закінчили роботу і зібрали всі знаряддя праці за день до війни. Фактично чоловік залишився без роботи. Старшу дитину ми відвезли до бабусі, молодшому сину на той час було вісім місяців. Я не знала, що робити. Цілий день дивилась новини і збирала валізи.
Погода була гарна, але вийти на вулицю ми так і не наважились.
Я боялась, що нічого буде їсти. Я можу не їсти два дні, але що я скажу маленькому синові, якщо не матиму чим його нагодувати? На щастя, запасів їжі нам вистачало, але були проблеми з ліками. У мами хвора щитовидна залоза, і потрібних їй ліків ніде не було. Лише через декілька тижнів ми купили їй ліки в необхідній кількості.
Важко пережити такі зміни в житті не тільки дорослим. Старший синок - самотній, у нього немає друзів. Йому бракує спілкування, він дивиться мультики на самоті. Намагаюсь водити його в приватні дитячі садочки, щоб він спілкувався з однолітками.
Іноді так важко - я відчуваю, що зриваюсь на дитину. Намагаюсь себе контролювати. Зараз я зосередилась на тому, щоб налагодити в родині здорове харчування, ще дивлюсь відео про виховання дітей, щоб справлятись якось самотужки.
Тяжко бачити, що відбувається: окупанти б’ють по мирним жителям, люди гинуть просто в ліжках, вони беззахисні. Моторошно. Я дуже хочу, щоб війна закінчилась восени.
Я мрію займатись бізнесом. Хочу, щоб якомога більше людей дізнались про здорове харчування. Можливо, це буде їжа на замовлення, або щось схоже. Хочу займатись чимось таким, що приносить користь, що зробить людей свідомими і здоровими.
