Війна почалась, коли перестав працювати аеропорт. Доводилось бачити багато військових та військову техніку. Спочатку все було не зрозуміло, а потім дуже страшно. Коли був обстріл, в нас побило вікна та забор.

Зараз, перетинаючи лінію зіткнення, кожного разу отримуємо травму! Неможливо відчувати себе у безпеці, коли поряд йдуть бойові дії!

Мене дуже турбує майбутнє. Синові вже 14-ть, а він росте замкнутим. Владислав потребує допомоги психологів, але наша родина не має таких можливостей.