Жителька села Ніжиловичі, що на Київщині, Олена Тимошенко під час активних бойових дій не покидала рідне село ані на день. Каже, що страху в неї майже не було. Лише іноді: наприклад, коли дві бомби завалили будинок її двоюрідного брата… «Накрило після. Коли прийшло усвідомлення, що відбулося. І як ми вижили?», – каже  Олена.

Після закінчення активних бойових дій у селі Олена пережила гіпертонічні кризи та мікроінсульти. А до того їй ніколи було боятися: в неї стояла задача, щоб всі вижили, щоб всі були нагодовані. На той час з Оленою та її чоловіком ще жили їхні син та дочка.

Вона опікувалася не тільки своєю родиною, але і покинутими тваринами, яких їх господарі залишали, коли евакуювалися в «нікуди». «Всі собаки, коти, які знаходились в селі...», – розповідає Олена. На жаль, не всіх тварин вдалося врятувати – деякі загинули від обстрілів.  Її власний собака теж помер – через обстріли в нього стався інфаркт.