Історії, які ви нам довірили
Я проживаю тут з 1947 року. У 2013 році поховала діда, він сильно хворів. З 2014 року живемо в постійній напрузі. У нас в городі впала міна і не розірвалась. З тих пір вона так і лежить там. Як міна гримнула в городі - я оглухла після цього.
Хочеться все забути, але мені вже 83 роки, і все лізе в голову. Пригадується і погане, і хороше.
Ми отримували продуктову допомогу від Фонду Ріната Ахметова, допомагали і самаритяни [Союз самаритян України], і «Карітас» ліками. Для нас це була велика підтримка. Ми дуже вдячні.
Найбільша мрія - щоб більше не стріляли, бо тоді мене охоплює величезний страх, я ж і народилася у війну.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
