Історії, які ви нам довірили
Залишається сподіватися лише на щасливий випадок. Борис Свєтленко кілька разів потрапляв під обстріл і дивом уникнув серйозних травм. Він із селища Новолуганське, де з 2014 року немає мирного життя.
Я був тут, коли почалася незрозуміла стрілянина, навколо летіли снаряди. Над моєю дачею пролітало, я це точно пам’ятаю. Тоді мій будинок не був пошкоджений. Він постраждав у 2017 році, я його ремонтую. Було вибито одне вікно. Я саме щось шукав під столом, тому мені пощастило, трохи зачепило. «Гради» були великі.
Під час активних бойових дій я нікуди не виїжджав. Я практично нікуди не пересуваюся, постійно живу тут.
Досі [2021 рік] іноді стріляють. Якось був на дачі, і летіли кулі, влучали в дерево, у стінку з тильного боку. Я забіг до хати, пронесло тоді...
Але всяке може бути. Хто його знає, коли вони будуть стріляти? Тому в безпеці себе не зовсім відчуваю. Коли ця війна закінчиться?
Із 2014 року я багато разів отримував гуманітарну допомогу від [Фонду] Ріната Ахметова. Її привозили – і я отримував. Потім ще була допомога від Червоного Хреста. У той час пенсії платили частково, тому ця допомога нам допомагала.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
