«Кожного Нового року ми загадуємо одне бажання: щоб був мир»

Моєму племіннику Вані 11 років, він втратив батьків. Маму він пам'ятає тільки за фотографіями. Йому було трохи більш ніж рік, коли вона померла.

У день її похорону вона мені наснилася і попросила, щоб я подбала про її дитину. Звичайно, я зробила це. Я йому і тітка, і хрещена мама.

Ще я виховую своїх двох дочок. Нам допомагають мої батьки. Заради дітей тримаємо господарство, хоча вже й важкувато.

До війни господарство було джерелом заробітку, а зараз – це спосіб прогодуватися. Допомога, яку я отримую як мати-одиначка, – 570 гривень на місяць. Брат мій молодший не працює, хворіє. Мама-пенсіонерка працювала, а зараз уже ні.