Історії, які ви нам довірили
Коли у нас почалися обстріли, було так страшно, що ми ховалися в підвалах, дітей ховали. Снаряди били по всьому, не розбиралися. У нас довго води не було, світло іноді пропадало. І зараз чутно, як десь стріляють, а душа-то вже не на місці. Так і чекаєш гіршого. У мене тиск так піднімається, що сил немає в магазин сходити.
Ця війна все життя перевернула. Моя сестра не може поїхати до свого сина в Донецьк, навіть до невістки на похорон не пустили. Дочка не може знайти роботу, тому що у нас її не стало.
Я мрію про те ж, про що всі українці мріють. Щоб припинилася війна і дали всім нормально жити, щоб можна було працювати в Україні, а не за кордоном.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
