У Ганни Іванівни до війни було хороше життя і пенсія була, і робота. Війна змусила людей виживати під бомбардуванням, сидячи у підвалах, без засобів для існування. Пенсію не платили, у магазинах нічого й не було.
Під цілодобовими обстрілами молилися у підвалі. Було багато зруйнованих будинків та у дворах валялися снаряди.
Молодь поїхала до інших міст і залишилися одні люди похилого віку. Ганна Іванівна мріє про мир і хоче повернути життя, яке було до війни.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.