Снайпери стріляли по машині. Чоловік Вікторії повернув ліворуч. Почався обстріл без зупинки. "Я інтуїтивно нахилила себе і дитину. Сипалися шибки, летіли уламки. Близько хвилини. Дитина почала кричати. Закрила рот. Можуть дізнатися, що ми живі. І прийти нас дострілити. Кличу чоловіка на ім'я. Трясу за плече. Ще дихав. Поранення в голову. Сказала дочці лягти в підлогу. Лежали і боялися дихати", - згадує мешканка Маріуполя Вікторія Михайлова.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.