Про початок війни я дізналась о сьомій годині ранку, коли прокинулася дитину збирати до школи і побачила повідомлення від вчителя, що у нас воєнний стан, дітей не потрібно вести до школи. 

Труднощі були в тому, що хворіла дитина і хворіла я. На лікування потрібні кошти, а для цього в чомусь іншому потрібно було собі відмовляти. Їжа була, але ми не знали, скільки доведеться жити в таких умовах. Продукти дуже подорожчали, прийшлося купувати дуже дорого, а вода у нас була. З цими питаннями в сільській місцевості трошки легше.

Усе, що напрацьовувалося роками, російські окупанти забирали, грабували, відбирали. 

Ми виїхали десь за пару днів до того, як російські війська заїхали до нас в село. Проїхали ми два блокпости російських, ретельного огляду не було. Виїхали ми до Запоріжжя. Вдома залишилися мама і бабуся, а у нас там зона бойових дій і окуповане село. Ми якось зараз живемо. Більш-менш налагодили життя.