Ми щасливо жили у Маріуполі з чоловіком і двома дітками, тринадцяти і семи років. Коли почалась війна, місто безперервно бомбили важкою артилерією, тому більшу частину часу вся наша сім'я сиділа в підвалі.
Чотирнадцятого березня нам вдалося виїхати з Маріуполя. Збираючись поспіхом, взяли з собою дуже мало речей. Дітям захватили тільки буквар та фломастери. Добрались до Вінницької області, тут син і донька закінчили навчальний рік. Зараз наші діти почуваються безпечно, бо вся сім’я разом, і це їх заспокоює.
.png "Імена")
