Через інтенсивні обстріли в серпні 2015 року із Сартани виїхала майже вся молодь. Залишилися одні старі. Тоді 11 мирних жителів було вбито, а 26 поранено.
Люди залишилися один на один зі своєю бідою. Пенсії мізерні, з настанням холодів поняття не мають, як обігрівати будинки взимку.
Я живу з чоловіком, який майже не ходить і погано бачить. Разом ми ледь вижили під час обстрілів. Прокинулися від гуркоту, встали, поки дійшли до ванної з дідом, усі вікна побилися і хвилею двері поламало. Вся вулиця була розбита. Якби ми вийшли на вулицю, нас би накрило.
Відремонтувати житло нам допомогли односельці. Ми вже більше року самі, діти не приїжджають. І таких знедолених людей похилого віку тут тисячі.
.png "Імена")
