Через інтенсивні обстріли в серпні 2015 року із Сартани виїхала майже вся молодь. Залишилися одні старі. Тоді 11 мирних жителів було вбито, а 26 поранено.

Люди залишилися один на один зі своєю бідою. Пенсії мізерні, з настанням холодів поняття не мають, як обігрівати будинки взимку.

Я живу з чоловіком, який майже не ходить і погано бачить. Разом ми ледь вижили під час обстрілів. Прокинулися від гуркоту, встали, поки дійшли до ванної з дідом, усі вікна побилися і хвилею двері поламало. Вся вулиця була розбита. Якби ми вийшли на вулицю, нас би накрило.

Із чоловіком ледве вижили під час обстрілів

Відремонтувати житло нам допомогли односельці. Ми вже більше року самі, діти не приїжджають. І таких знедолених людей похилого віку тут тисячі.