Історії, які ви нам довірили

1 2
меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

1 2
До всіх історій
Вероніка Махно-Отупор

«Іноді хочеться кинути все й суїциднутися…»

переглядів: 451

Мене звати Вероніка. Коли почалася війна, мені було дев'ять років. Я була шокована, тому що ніколи не чула, як розриваються снаряди, не знала, куди бігти й що із собою брати, коли обстрілюють місто. Через війну я втратила дуже багато друзів.

Одного разу в нас пройшла вибухова хвиля – відразу обсипалися всі шибки, стеля впала. Тоді я була у школі, і нас евакуювали. Я дуже злякалася. Ми із сім'єю хотіли виїхати, але в нас не вийшло.

Усе це тривало два роки, ми починали звикати. Вмирало дуже багато знайомих. Ці два роки пройшли дуже жахливо. Я їх і не пам'ятаю, бо була дуже налякана.

Я сумую за родичами, друзями, знайомими. І сьогодні досі стріляють. Іноді хочеться кинути все і суїциднутися… Але я вже звикла.

У нас, у Донецьку снаряди влучали в будинки, школи, магазини, лікарні. У моєї подруги над будинком вибухнув снаряд, постраждали п'ятеро осіб. Від дев'ятиповерхівки залишилася семиповерхівка. Було дуже шкода аеропорт. Мені було дуже страшно.

Донецьк 2014 2016 2018 Текст Історії мирних
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій