Денисова Дар'я, 10 клас, Білицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10 Добропільської міської ради
Вчитель, що надихнув на написання — Морозова олена Геннадіївна
Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»
Моя Батьківщина – Україна! Пишаюся тим, що я – українка, частинка славного козацького краю. З давніх часів наші родючі землі прагнули захопити турки та татари, монголи, поляки, росіяни… Пройшло багато часу, але нічого не змінилося. Знову м потерпає від ворога, який хоче відібрати українську землю. У таких умовах живу я та мої однолітки в рідному Донецькому краї.
Я - десятикласниця. Освіту отримую дистанційно. Пощастило, бо навчаюсь у закладі, де працюють справжні фахівці своєї справи.
Мої педагоги не просто прагнуть навчити, а й намагаються зацікавити нас, підготувати до майбутнього життя в доброзичливій привітній атмосфері за таких складних умов сьогодення.
Учителі побудували уроки та заходи дуже професійно. Не відчуваю того, що між нами кілометри відстані. Таке враження, що ми разом в одному класі, в одному приміщенні. Педагоги відкрили для мене нові можливості самонавчання та відповідальності, роботу в різних програмах і платформах. Онлайн-уроки проходять цікаво, вчителі мотивують навчатися «сьогодні, бо завтра може бути пізно». Пояснюють, що наше навчання - це вклад в перемогу, в розвиток нашої Батьківщини.
Життя продовжується. Що ми можемо зробити, щоб прискорити ПЕРЕМОГУ? Зрозуміла, що тільки гарно навчатися та зробити вклад у розвиток КРАЇНИ. Ким я хочу бути? Ким я можу стати? Де буду потрібна? Яку професію обрати? Як не помилитися? Що буде, якщо схиблю? Чи принесе мій вибір користь моїй Батьківщині? Кожне з цих питань чекає на відповідь. Звичайно, доля зробить свої поправки та внесе корективи, але не треба чекати легкого хліба.
Захоплююсь княгинею Ольгою, Ярослав Мудрим, Богданом Хмельницьким, Пилипом Орликом та багатьма іншими історичними постатями, які з величезною мужністю, відстоювали державні принципи, відвойовували свободу для нашої Батьківщини, змогли подолати безліч труднощів на своєму шляху.
Упевнена, що зможу вдало обрати свій шлях, стати опорою для рідної неньки України.
А допомагають мені в цьому мої добрі, розумні, кмітливі вчительки та рідні!
Зрозуміла, що ми не можемо вплинути на ситуацію, але можемо прискорити перемогу, зосереджуючись на важливому: навчаюся, допомагаю волонтерам разом з однокласниками, займаюся домашніми побутовими справами, спілкуюся з близькими.
Життя - непередбачувана річ. Яку б професію я не обрала, впевнена, що знання, отримані в школі, знадобляться. Тому намагаюсь уже зараз окреслити коло інтересів, більше читаю, набираюсь досвіду та знань. До того ж, на мою думку, найважливішим у людині є не тільки багатство душі, а й вміння задіяти ці дорогоцінні ресурси в реальність.
Війна є важким випробуванням для кожної людини. У цей непростий час нас постійно переслідують стреси, тривога, втома, нетерпіння. Іноді відчуваю, що не вистачає сил боротися та жити, але підтримкою для мене стали однокласники. Хоча більшість з них змушена була поїхати з рідної області, але сучасні технології дають нам змогу спілкуватися часто та без проблем. Ми допомагаємо один одному порадами та підтримкою в складних ситуаціях. Мої однокласники- це мої друзі, які дають сили й натхнення, а також відчуття власної цінності й важливості.
Не скаржуся на труднощі життя, а живу, вперто і наполегливо рухаюся до своєї мети. Я - натхненна людина, не засуджую і не шукаю винних, а беру відповідальність за своє життя і роблю усе, щоб здійснити свої мрії. Яким би важким і складним не здавалося життя, завжди стараюся знаходити те, що додає мені сил, радості, енергії, принесе щастя. Натхнення для життя шукаю будь-де: в природі, музиці, улюбленій роботі, своєму хобі, навчанні.
Жорстока реальність заполонила наше життя сьогодні. Я разом зі своїми однолітками проживаю новий досвід, вчуся пристосовуватися до складних умов сьогодення.
Отже, я – українка, частинка нашої нації, і дуже цим пишаюся.
Моїм найголовнішим завданням зараз є - навчання, бо це запорука успішного завтра для України. Спробую стати корисною, потрібною Батьківщині, адже «хто хоче зрушити світ, нехай зрушить себе!»