Підприємці з Лисичанська до самого початку окупації привозили продукти, дещо роздавали безкоштовно у якості допомоги, але ті, хто чекав «руський мір», висловлювались про них зневажливо. Це шокувало

Я вранці прокинувся, з новинах дізнався про російське вторгнення. І вже звуки вибухів були чутні в нашому місті.

Ми були підприємцями на той час, у нас був свій магазин. Те, що раніше завезли, залишилося. За неділю-півтори все розпродали. Тоді ще в Бахмут їздили - там більш-менш було спокійніше, ніж у нас. Там по базах їздили, скуплялись і привозили в Лисичанськ. Майже до останнього, поки виїхали, магазин наш працював. 

Виїжджали в останній момент, коли зрозуміли, що треба було виїжджати за три-чотири дні до заходу російської армії. До останнього там були, надіялися, що все-таки Лисичанськ залишиться під Україною.

Найбільше шокувало відношення наших людей до того, що відбувалося. Ті, хто з головою, все розуміли. Я побачив справжнє обличчя тих, про яких кажуть «сепарня», і це шокувало. 

Їм допомагали, «гуманітарку» привозили, хліб безкоштовно роздавали. І ми теж. Вони брали, а врешті ми подивилися, як вони висказувалися про все, що було. Найбільше вразило відношення людей, кому допомагаєш.

Ми виїжджали чотирма сім'ями на бусі. Тоді ж зв'язку зовсім не було. Я знаю, що раніше вивозили людей, коли поїзди ще коли ходили, автобуси намагалися організовувати, поки під обстріли не стали попадати. 

Що може бути приємним, коли не живеш вдома, треба скитатися, знімати квартиру, шукати нову роботу… Слава Богу, знайшли. Усі хочуть додому. Відношення людей приємне, відносяться добре, допомагають. 

Ми у Бровари приїхали і залишилися. Намагалися відкрити своє діло, але з тією орендою, що тут, не пішло. Усі рідні, близькі з нами. Тут невістка і внук. Син в Харкові - там роботу знайшов, катається на два міста, туди-сюди. Роботу знайшов, що йому подобається, і наче гроші хоч трохи платять. Рідні всі в Україні жили і залишилися, ніхто не поїхав за кордон. Брат двоюрідний воює, племінник теж на фронті.

Мріємо повернутися додому, все відновити. Я думаю, у багатьох людей така мрія – повернутися додому, туди, де жив.