Депутата сільради Мотижина Ігоря Сухенка росіяни викрали з власного дому 23 березня. Забрали також його сина Олександра та дружину Ольгу. Військові убили Ігоря та його сім’ю. Їхні тіла виявили у спільній могилі після деокупації села на початку квітня.

Їхні тіла виявили у спільній могилі після деокупації

Микола Курач, голова добровольчого загону самооборони Мотижина, жив у Сухенків після того, як його будинок зруйнували обстріли росіян. Він розповідав, що разом з Ігорем ходили у розвідку, збирали інформацію для ЗСУ. Вранці 23 березня Сухенко порадив Курачу з родиною виїхати. Сказав, що в Мотижині стає надто небезпечно. Тим часом Сухенки вирішили залишитись.

Політик Роман Безсмертний, житель Мотижина та однокласник загиблого, розповів, що Ігор Сухенко від початку повномасштабного вторгнення росіян допомагав односельцям і з евакуацією, і з доставкою хліба та ліків.

«27 лютого Мотижин окуповано. В нашій хаті - шість чоловік, бо забрали до себе родину, будинок якої розбомбили. На всіх - одна буханка хліба. Зателефонував Ігорю Сухенку. Ми зустрілися, обговорили ситуацію. І вже через два з половиною тижні Ігорю вдалося налагодити доставку хліба», – розповів Роман Безсмертний.

Ігор допомагав людям із дровами. «Сухенки нас рятували в найхолодніші дні», – розповів Безсмертний.

Ігореві Сухенку було 56 років. Він любив спорт, був президентом аматорського футбольного клубу «Колос», виховував юних футболістів у рідному селі.

«Ми всі знали зразкову українську родину Сухенків. Вони відчайдушно захищали рідне село, коли настала лиха година, і загинули, як герої», – написали у спільноті Бучанського футболу.

Історія з instagram каналу Victims of russia.