Зелінська Людмила, вчитель Вітрянської гімназії-філії ОЗ "Михалківський ліцей" Дністровського району Чернівецької області

Моя Україна майбутнього

Майбутнє моєї держави. Яке воно? Це питання цікавить сьогодні кожного українця. По-перше, кожен з нас мріє про те, щоб настав довгоочікуваний мир. По-друге, виникає питання, яка ж Україна буде у майбутньому, після війни. І на одну хвилину я замислююся, перенесуся із своїми думками в майбутнє. І те майбутнє, де корупція буде покарана, де права людини і справедливість буде найвищим благом.

Я думаю, що всім українцям хотілося б жити у тій країні, в якій вільно можна висловлювати свої думки, працювати та розвивати бізнес, будувати власний добробут із користю для суспільного блага.

Я хочу бачити мультикультурну країну, в якій не прийнята будь-яка ксенофобія та дискримінація людини, в якій створені всі умови для вільної самореалізації громадян, їх розвитку, творчості. Де можна спокійно й безпечно жити, творити, розвиватися, бути щасливим. Країна, яка буде допомагати молодим сім'ям і підтримувати зростання народжуваності. Адже за допомогою народжуваності буде існувати нація.

Хотілося, щоб моя країна – стала країною з високою якістю життя громадян. Щоб такий предмет, як історія України було введено в навчальні програми світу. Щоб кожен іноземець міг дізнатися про нашу історію, а особливо про перемогу України над росією.

Всі, хто виїхали за кордон до війни і після, повертаються до України, ведуть діяльність або співпрацюють з українськими підприємствами і інституціями та просувають країну вперед. Україна стала інтегрована у світовій організації. Стала членом оновлення ЄС і НАТО. Отримала безвізовий режим з провідними країнами світу..

У моїй державі розміщують регіональні офіси глобальні організації, що дає можливість створення нової якості інституцій безпеки та сталого розвитку.

Країна стала експортом енергетичних ресурсів (реалізовані програми радикального збільшення видобутку газу, нафти, виробництво моторного палива, ядерного палива та водню), а також розвинута видобувна і переробна промисловість (літій, титан, рідкоземельні метали). Після війни Україна стає світовим взірцем модернізації інфраструктури. У країні проходить не просто «реставрація», а будуються нові інноваційні інфраструктури, і в тому числі і логістика.

Я переконана в тому, що в майбутньому від Києва до основних міст нашої держави буде створене повітряне сполучення. Всі обласні міста будуть пов'язані швидким наземним сполученням. Наша країна стане економічно самостійна, з освіченими і критично мислячими громадянами.

Отже, я впевнена в тому, що ми отримаємо те, чого прагнемо – безпеку, визнання, інвестиції, доступ до ринків і технологій, залученість до світових мереж, спроможність спільно з розвиненим світом опиратися глобальним викликом і головне – реалізації нашого потенціалу і підвищення добробуту. Так, Україна у майбутньому наздожене розвинений світ і кине виклик самій собі і реалізує власний потенціал креативної країни.