Лазарчук Дарина, 11 клас
Зорянський ліцей
Вчитель, що надихнув на написання есе: Дерев'янко Вікторія Анатоліївна

Моя Україна майбутнього

Моя Україна майбутнього – це впершу чергу мирна країна, без наявних конфліктів, без корупції, високорозвинена економічно та соціально. Країна, яка дбає в першу чергу про своїх громадян, а вони про неї. Загалом це місце де ти будеш себе почувати безпечно, наче вдома, вільно та впевнено.

Для мене мир сьогодні – це не лише відсутність війни, але й стан гармонії, спокою та взаєморозуміння між громадянами. Це коли кожна людина може жити без страху, насолоджуючись своїм життям та спілкуванням з іншими. Це також взаємоповага, толерантність і бажання підтримувати інших у складних часах. На даний момент він не можливий, через вторгнення РФ на українські території і внутрішні конфлікти в середині держави.

Україна майбутнього для мене, по-перше, це вільна країна, без військових конфліктів. Місце, куди повернуться мільйони людей в свої домівки, не тільки біженці, а і наші військові.

Шкода що багато людей так і ніколи не потраплять сюди, але я впевнена, що вони хотіли безпеки для своїх дітей, родичів, близьких і загалом для всіх людей. По-друге, це країна з повною відсутністю корупції, бюрократії та розмивання коштів. Після вчинків влади під час війни, їх потрібно дуже суворо покарати. І це має стати уроком для всіх наступних. Потрібно сильніше контролювати ці моменти потрібним органам. По-третє це країна яка відбувалася, стала високорозвиненою в економічному плані, комфортною для життя та цікавою для закордонних інвестицій. Держава, яка замінила у державних органах «хабарників» на нових освічених людей, дає всі можливості молоді для роботи тут не за мізерні кошти.

Коли Україна переможе, сподіваюся це буде дуже скоро, я хочу побачитися зі всіма рідними, які розкидані по світу або захищають державу зараз. Я хочу знову побачити українське море під мирним небом.

Побачити на вулицях міст возз’єднання сімей, повернення людей в свої домівки та велику людську силу, яка впорається з усіма наслідками. Як казав Степан Бандера: «І прийде час, коли один скаже: «Слава Україні! «, а мільйони відповідатимуть «Героям слава!»