Російський снаряд пробив стіну і пропалив все в будинку літньої жінки. На щастя, вона вижила, бо перебувала в сусідній кімнаті
Моїй мамі 85 років. Вона ще в дитинстві разом зі своєю родиною перебувала в окупації півтора роки. Вона розповідала нам про все дуже детально. Ми з села Лимани Миколаївської області. Перші прильоти туди були 30 квітня 2022 року.
Шматок снаряда, який залетів, пробив вікно, стіну, впав і пропалив усе, що було під ним. Моя мама перебувала в сусідній кімнаті, і це її врятувало. Після цього ми її забрали, і вона проживала в місті Миколаєві. Район менше обстрілювали, але все одно доводилося переховуватись, бо були сильні обстріли під час бойових дій.
Після того, як звільнили Херсон і росіян відсунули, до нас майже не прилітало. В нашій хаті залишилось одне ціле вікно, у кухні - також одне вікно, дах побитий. Руйнувань чимало. Дякувати Богу, що маму зберіг і вона залишилася жива та здорова.
Нас активно підтримували. Спочатку Червоний Хрест допоміг нам це все пережити. Були й інші організації, які допомагали. Ми не голодували.
Рідних розкидало. Внук дуже перелякався, коли обстріляли їх район з літака. Зять на війні з березня. Дочка з онуком їздила на захід України, торік повернулись. Доньку дуже вразило, що коли люди дізнавались, звідки вони приїхали, то приносили їм усе. Настільки були співчутливі! Дуже вразило, що люди, які не відчули війну на собі, вміють співчувати і підтримувати. Це було дуже важливо.
Війна дитину з дому вигнала. Онук дуже переживає за батька, сумує за ним. На день святого Миколая написав у листі, що він хоче, щоб закінчилася війна: «Якщо я напишу, що хочу, щоб тато був удома, то його відпустять на деякий час, а потім він знову піде на війну. А якщо закінчиться війна, то тато буде жити з нами».
Дуже тяжко й досі. Ми пережили обстріли страшні, убивства, розруху. Але ми такий народ, що нам дай маленьку жаринку надії – і ми все відремонтуємо, відбудуємо. Хочу, щоб війна закінчилася нашою перемогою, і ми могли спокійно жити. Щоб наші діти і внуки жили в мирі.
Хочеться майбутнього без оцих іродів, які прийшли на нашу землю і принесли нам стільки горя та біди. Хочеться, щоб країна процвітала. У мене такі діти хороші і онук! Він дуже любить плавати. Ми його водимо в басейн займатися. Дитина мріє, щоб ми всі разом полетіли на море відпочити й повернулися у спокійну, щасливу Україну. Я дуже люблю свою країну і свій народ. Люди в нас найчудовіші.
