Історії, які ви нам довірили
У чотирнадцятому году, як война началася, всі їздили в Артьомовск [Бахмут] робить пенсію. І я поїхала. Я не знала, як і шо. Бачила воєнні дєйствія своїми глазами. Боже! Я в подвал поки залізла, а тоді єлє вилізла. Боже, що там робилося…
Когда все закончиться, конєчно, хочу вернуться домой. Война забрала жизнь і все. Вже не сплю по ночах. Мечтаю про мир, щоб тут не померти, щоб всі вернулися до себе додому. І діти бєдствують. Працюють, щоб хоч якось вижить.
Я получала помощь від [Ріната] Ахметова, од ООН. Вона зіграла важну роль для нас. Там і внучці помогли, дали кровать і постєльне, дали чотири тисячі [гривень]. А на другий раз виділили шість тисяч з «Проліска» на медичне, сказали: «Буде вам ортопедичний матрац, спатимете, як королева». І привезли мені.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
