Гаспарян Анна, 10-а клас, Харківський ліцей № 142

Вчитель, що надихнув на написання — Кизименко Оксана Миколаївна

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

Повномасштабна війна… Більше двох років ми виборюємо право на незалежність та суверенітет. За кожною перемогою на фронті, за кожним міліметром визволеної від ворога землі стоять життя наших відважних воїнів, наших кіборгів сучасності, які стали щитом не тільки для України, а й для всієї Європи!

Моє рідне місто з перших днів війни потерпало від ворожих ударів, здавалось, могло зламатися. Та Харків стоїть, і буде стояти, а загарбницькі плани нашого ворога провалилися, зробивши нас тільки сильнішими.

У кожного з нас є своя історія війни. Ми переживаємо страшні обстріли, зловісне виття сирен, переїзди, розлуку з рідними...

Мені, як і багатьом українцям, доводилось покидати свою домівку і їхати за кордон. 

Невідомість, страх, розпач… Проживши майже рік у Німеччині, прийняла рішення повернутись до рідного Харкова. Розпочався мій волонтерський шлях. Відчула шалене натхнення і бажання допомагати нашим воїнам, які мужньо боронять Батьківщину.

У своєму ліцеї відкрила перший збір різних смаколиків, щоб підбадьорити бойовий дух захисників. Їх вистачило аж на чотири військові бригади!

Відчувши таку підтримку, вирішила не зупинятись і продовжити волонтерити. За цей час навчилась плести маскувальні сітки, робити окопні свічки, неодноразово проводила збори, їздила до поранених військових у госпіталь.

Слова підтримки надзвичайно важливі. Поспілкувавшись із військовими, усвідомила, які міцні та незламні наші люди. Чоловіки з різних куточків країни об’єдналися заради спільної мети – настання мирного ранку в країні.

Особисто для мене, слово «мир» означає спокій і безпеку.

Ти більше не чуєш пострілів, а тільки лагідний спів пташок. Ти радієш, піднявши голову, бачиш, як пролітають літаки у мирному небі. Ти більше не боїшся…

У цей складний час не можна залишатись байдужими, потрібно обʼєднуватись, підтримувати один одного. Наша спільна мета – побороти та знищити усі підступні плани окупантів. Невеличкий донат чи просто вітальна листівка для військового – вчинки, які маленькими кроками наближають Перемогу. Не будьте байдужими, допомагайте Батьківщині!

Висловлюю величезну подяку Збройним силам України за можливість жити в рідному місті, спати спокійно і радіти кожному дню. Вірю в нашу Перемогу і бажаю сил та здоров’я українським захисникам. Слава Україні!