Історії, які ви нам довірили
З 2014 року почалася війна. Ми всією сім'єю поїхали геть. Приїхали до бабусі. Я з мамою, бабусею та дідусем були разом, а вночі трапився обстріл. Гуркіт був дуже гучний, усі прокинулися. Я нічого не розуміла. Мене опустили в льох.
Наступного дня ми зібрали речі й поїхали до бабусі Ніни, у селище. Я там була без мами, з бабусею та дідусем. І хоча ми там були всього тиждень, я навіть встигла знайти друзів.
Ми поїхали в Успенівку. Я довго не могла знайти друзів, але спілкувалася зі своєю троюрідною сестрою Вірою. Потім я пішла до школи та знайшла там друзів. Але я дуже сумувала за мамою. На щастя, потім настали канікули, і я поїхала до Донецька, до мами.
У 2015 році я вперше не поїхала до Донецька на канікули, залишилася в Успенівці. Я там знайшла найкращу подругу і досі з нею дружу.
Хочу, щоб війна закінчилася і відновили будинки людей.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
