Тетяна Миколаївна згадує, як під обстрілами починалася війна. Дісталося людям багато горя, довелося жити в підвалах, пролито чимало сліз. Її будинок теж постраждав і потребує відновлення, побиті паркан і теплиці. Жінка мріє все забути, побачити дітей та внуків, і щоб сім'я зібралася разом.
.png "Він був справжній герой")
.png "Привезли Катю додому, поховали в садку")
.png "Імена")
