Історії, які ви нам довірили
Мій син Володимир загинув під час обстрілу в листопаді 2014 року. Я рік плакала. Досі не можу зайти в зал у домі. Кожен день згадую.
За місяць до смерті Володимиру виповнилося 40 років. Він був шахтарем, дбав про дружину і двох дітей. Тепер вони залишилися без годувальника. Коли було пряме влучення в будинок, вони теж дістали поранення. Рік діти спали, не роздягаючись – так стріляли.
Нам, людям похилого віку, залишається тільки підтримувати одне одного. Звичайно, боїмося, що ховати нас буде нікому. Онуки ще маленькі, ми навряд чи дочекаємося, коли вони виростуть.
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Інші історії
