Мені 65 років. Пенсіонер. Проживав у місті Пологи. Зараз у Запоріжжі.
Одним словом – жах. Я був в окупації дев’ять місяців. Хто не побував у моїй шкурі, той не зрозуміє мене.
Газу немає досі, ліки за дуже завищеними цінами. А щодо їжі – у мене свій город, то було що їсти.
Шокувало ставлення окупантів до нас. Вони нас вважають ніким. Прийшли нас «звільняти». Тільки від чого – незрозуміло.
Вони мене та мою сім’ю, як і багато інших сімей в Україні, «звільнили» від усього.
Хочеться бути удома, в рідній хаті.
