Мені 35 років, у мене дві донечки. Живемо у Дружківці, нікуди не виїжджали.

В перший день війни ми дуже злякалися, звичайно.

Все нас шокує, ми дуже переживаємо за цю всю ситуацію. Немає роботи, немає стабільності.

Десь пів року тому газу не було. Води теж, ми носили воду баклажками.

Дуже переживаємо, щоб все було добре. Щоб не довелося кудись їхати.