Історії, які ви нам довірили
З чого б почати? Почну зі своїх друзів. Так, звичайно ж, вони їхали, але все ж ми спілкувалися. І ми нікуди не виїжджали. Але чорт! Як закрили волейбольну секцію – уся школа засмутилася через це. Ми не могли поїхати до родичів, і це було прикро, чорт забирай!
Ех, якби ця війна не починалася, я б дуже багато зробив – те, чого не встиг. Втім, я виконаю свою мрію: буду лікарем і волейболістом.
І ще. Коли я їхав 2017-го, то відпочив просто на славу. Я поїхав у табір «Сонячний». У мене вдома не дуже атмосфера на вулиці. А в таборі все так спокійно. І я поїхав на все літо і забув про всю ту метушню, яка була в мене вдома. Я в таборі здійснив майже всі свої мрії.
Мир – це річ для всіх різна, для декого – це коли не чути пострілів; а для мене – коли всі живі, здорові та щасливі, коли є можливість здійснити свої мрії.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
