«Нравится, не нравится – терпи, моя красавица»: цей звіт про випадки сексуального насильства, яке чинили російські війська на окупованих територіях України, містить 68 свідчень українських жінок. Їх збирали для польського Центру документування російських злочинів в Україні імені Рафала Лемкіна.
Автори звіту наголошують: сексуальне насильство в усіх регіонах, захоплених російською армією, ще від початку війни у 2014 році набуло системного характеру. А утворені окупантами квазідержавні «органи влади» не лише не захищають людей, а навпаки – беруть безпосередню участь у тортурах.
Дослідниця Вікторія Годік розказує, що вона дізналась про сексуальні злочини військ РФ в Україні. Матеріал Радіо Свобода.
Найрізноманітніші види катувань, випадки сексуального насильства, – це загальна картина для усіх деокупованих територій, каже ще одна дослідниця центру, Вікторія Годік з Ірпеня.
Лишаючись в Ірпені, що межував навесні 2022-го з окупованою частиною Київщини, Вікторія спостерігала, як виходять з окупації земляки.
«Просто йшли колони людей. Абсолютно різного віку люди: або в яких не було транспорту, або вони були з тих сіл, де вже не було можливості проїхати машиною, де були підірвані мости», – згадує вона.
Евакуація через підірваний міст через річку Ірпінь, березень 2022 року
Коли Вікторія з сусідами і собаками все ж виїхала з обстрілюваного Ірпеня, їй допомогла волонтерка Моніка Андрушевська – так вони познайомилися, й Вікторія приєдналася до команди дослідників.
Вікторія Годік
«Не було жодного села (окупованого – ред.), де б нам сказали: «В нас немає злочинів». Майже в усіх населених пунктах були катівні. Місцеві кажуть, що російська армія не вважає їх за людей. Вони вламувалися в помешкання, забирали майно, телефони, машини. Є випадки, коли просто вбили чоловіка, аби забрати дружину і ґвалтувати, – ділиться Вікторія. – Я не знаю, як назвати це ставлення, окрім як геноцид».
Катівня військ РФ у Херсоні
Від сексуального насильства, каже Вікторія, не рятували ні вік, ні стать. Адже військові РФ ґвалтували і чоловіків – насамперед з патріотичною позицією або тих, які мали якесь відношення до ЗСУ.
«Окремий вид сексуального насильства – це коли до статевих органів під’єднували електроди і пускали струм. При чому говорили так: «Ми забираємо у вас можливість мати дітей, щоб ви не народжували патріотів». Коли вони ґвалтували жінок, то вже після зґвалтування казали, що настільки сильно і жорстоко знущалися, щоб жінки не могли завагітніти і не хотіли мати жодних інтимних зв’язків із чоловіками у майбутньому».
Російський військовослужбовець в Україні
Особливо ж під час документування злочинів її вразила історія літньої людини із Запорізької області. 80-річний дідусь сказав сусіду, що не треба засівати поля, аби окупанти не мали їжі. І наступного дня його викрали з дому російські військові.
«Його били, катували упродовж дня. А вже ввечері відпустили додому. Але потім прийшла людина і сказала, що зранку треба знову йти на допит, – переповідає Вікторія. – Він зрозумів, що живим додому вже не повернеться. Цей дідусь взяв до рук паличку, взяв хлібинку – і виходив лісами 40 днів. Його шукали, тому дідусеві довелося переховуватися у скотомогильниках. Під час інтерв’ю я бачила гематоми на його тілі, він проходив курс лікування. Для окупантів не існує ніяких моральних меж. Вони просто готові рвати людей».
Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.
.png "Імена")
