Я одинока мати. На початку війни виїхали з дитиною в місто Чернівці. За кордон і не думали виїжджати. У кінці травня повернулися в місто. Будинок було зруйновано. Частково його відновлюють. Але в квартирі потрібно робити ремонт. Коштів, на жаль, зараз я не маю. На мені дитина та батьки-пенсіонери. Ми з донькою маємо статус ВПО. Вона навчається у 3 класі ліцею, який було найбільш пошкоджено у місті. Дефіцитом для нас стали медикаменти. Оскільки батьки потребують постійного прийому ліків.

Найстрашніше було 24.02.2022 та 25.02.2022, коли все починалось. Дитина ховалась у шафі, відчувала, як від вибухів колихається будинок. А через тиждень вона потрапила у лікарню (вже у Чернівцях). Причиною став стрес.