Спали з маленькою дитиною вдома, після першого вибуху прокинулась і вийшла до коредору, де стояли вже всі сусіди, мої перші слова були: "почалась війна".

Зруйноване місто Бахмут і моє житло. Дякуючи богу та людям нам постійно допомогали.

З початку всіх раскинуло хто куди, ми мешкаємо у Ковелі, мої батьки мешкали у Кривому розі, нажаль батько мій не пережив, дізнавши, що його хата знищена, для літніх людей це дуже важко, коли вони все життя будувалися, а тут прийшли і все забрали ((     

Робота була, 10 років працювала в прекрасній компанії ,,Паралель МЛТД,, касиром, мала стабільну заробітну плату, потім пішла у декрет, і зараз в декреті, дуже хотілось би повернутися до своєї роботи, але нажаль в цій області, що зараз мешкаємо, ця компанія не працює.

Зараз дуже туго з фінансам, я є одинока мати та малозабезпечена родина, отримую тільки дітячі та бабусіну пенсію, на роботу піти не можу.

Дитина після пережитого у Бахмуті постійно хворіє, стоїть на обліку у невролога, потрібен постійний догляд.