Москаленко Кіра, 9-а клас, Конотопський ліцей №9

Вчитель, що надихнув на написання — Плаксіна Людмила Володимирівна

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

24 лютого 2022 року – це дата, яку добре пам’ятаю на смак, звук і запах. Це день, про який я колись крізь сльози розказуватиму своїм онукам. Це мить, яку я згадуватиму навіть тоді, коли триматиму олімпійську медаль з легкої атлетики. І ніщо в житті не змусить мене писати слово «Перемога» з малої літери, бо ціна її зовсім не мала…

24.02.2022

Я прокинулася о сьомій ранку й не побачила нікого в кімнаті. Лише тихі розмови з кухні переривали глибоке мовчання стін. Здавалося, життя на секунду зупинилося. Я піднялася й пішла туди. На кухні стояли мої батьки. Мама була вже зібрана на роботу (працівник державної служби завжди вирізняється дисциплінованістю), а тато з розгубленим обличчям промовляв: «Тільки обережно там, будь ласка». Поглянувши на них з нерозумінням ситуації, я поцікавилася, чи все нормально. Відповідь була неочікуваною : «Доню, війна…». Це прозвучало як грім серед ясного неба. Я ніяк не могла цього усвідомити. Слова мами крутилися в голові на повторі, мов диск із поганим кіно. По обіді зателефонувала ненька, сказавши, що бачила багато російських танків у місті. У неї підкошувалися коліна від побаченого, а в мене вистрибувало серце через хвилювання за неї. Цей день ми запам'ятаємо назавжди…

Березень 2022

Минув перший місяць війни. Я ще не до кінця усвідомлюю ситуацію й щиро сподіваюся, що це страшний сон. Поступово повертаюся до свого шкільного, спортивного й просто звичного життя.

Війна об'єднала людей, якось навіть зріднила. Усі стали по-особливому небайдужими. 

Почали писати знайомим, запитувати про допомогу, пропонувати її, розповідати про гуманітарні служби, передавати речі військовим, збирати гроші, інформувати про можливі загрози. Учителі на уроках ділилися своїм сокровенним, трималися стійко, розповідали про безпеку й важливість бути разом. Ми розуміли, що їм надзвичайно складно проводити ці уроки, але вдячні їм за можливість не залишитися сам на сам зі своїми темними думками. Поступово діти стали дорослими, часто давали поради старшим за віком. Страшні реалії перетворилися на буденність…

Березень 2023

Так, моє місто давно не в окупації, але обстріли району й Сумської області продовжуються.

Ми ходимо в школу, плетемо сітки разом з класом під пісні Скрябіна й кожен ранок вшановуємо загиблих хвилиною мовчання. 

Згадуємо кожного воїна, ходимо проводжати їх в останню путь.

Відновилися мої тренування. Йдучи на стадіон, розумію, для чого я там і що роблю.

Хочу не просто здобути олімпійську медаль, а й тримати прапор країни, яку люблю понад усе. 

Здобуваю нові медалі і поступово наближаюся до мети…

Ніч з 11 на 12 вересня 2024

Я прокинулася від гучних вибухів у 700 метрах від свого будинку. Трусяться вікна, двері, дивани. Працюють сигналізації машин, люди швидко вибігають із будинків і виїжджають. Я лежу під ковдрою. Думки сивим туманом заполонили мою сонну голову. Тікати нам нікуди. Ні автомобіля, ні підвалу, ні тата поруч. Шахеди кружляють над будинком один за одним. А що я? Молюся. Дякую Богу за все, що було хорошого в моєму життя, й прошу дожити до ранку. Прокинувшись, знову молюся. Дякую Богу за почуте прохання й вціліле вікно.

Коли я побачила своє рідне місто, мене огорнула печаль. Вибиті вікна, згорілі хати, мертвий хлопчина, який просто хотів допомогти.

Жахливий сценарій, але точно не з фільму. На жаль, немає кнопки «повернутись назад». Нестерпно боляче…

Жовтень 2024

Ми - нація сильних і безстрашних, а не якихось бідолах. Ми навчилися жити в надскладних умовах. Усе набуло інших сенсів, запахів, кольорів.

Живучи так третій рік, ми займаємося спортом, навчаємося, спілкуємося з друзями, кайфуємо від нової музики, від неймовірних світанків, закохуємося, мріємо, пізнаємо. Дякуємо, донатимо, допомагаємо й віримо в ЗСУ. Але головне те, що боремося за кожну можливість жити на рідній землі, святій, непорочній, багатостраждальній. Землі, яку ношу в серці і не проміняю на жодні багатства земні.

Знаю: усе буде Україна.

Слава Україні! Героям слава!!!