Мені 73 роки. До 2014 року я жила з сім’єю в Донецьку. Потім ми з чоловіком переїхали до Краматорська. Старша донька – у Маріуполь. У неї була там квартира. Під час повномасштабної війни вона згоріла. Зараз донька мешкає в Києві. Син – у Покровську. Невістка з дітьми виїхала в Німеччину. 

24 та 25 лютого ще був зв’язок з донькою, а потім зник на два з половиною місяці. Ми з чоловіком сходили з розуму від невідомості. 

Ми дуже вдячні місцевій владі та всім благодійним фондам за гуманітарну допомогу. 

Переживаємо за наших військових. Щодня чуємо, як ідуть бої. Вважаємо, що війна закінчиться нашою перемогою і виходом на кордони дев’яносто першого року. Віримо в ЗСУ.