Ми вже 2 роки не можемо жити у себе вдома. Скитаємось по чужих домах, змінили двічі місце перебування та школу, змушені орендувати житло. Відчуття самотності, нові проблеми постійно з’являються.

Перебували вдома та почали телефонувати усім друзям і знайомим. Шок. Спочатку не вірили, поки військова техніка не заїхала в наше місто.

День виїзду з окупації був страшним. Боялася, що не вдасться виїхати. Діти були налякані вибухами та видом зруйнованих домів.

У магазинах закінчилися продукти, вдома не було опалення, бо не було газу.